Вшановуємо пам’ять жертв примусової депортації

Вшановуючи пам’ять жертв примусової депортації з українських земель, враховуючи шкоду, яку їм завдали комуністичні режими, що призвело до знищення національної ідентичності та культури, з метою відновлення історичної справедливості та інформування суспільства про процес примусового виселення українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках, 11 лютого вчитель історії Ковальова Тетяна Олександрівна провела бесіду до «75 – х роковин початку депортації українців у 1944 – 1951 роках» для учнів 8 -11 класів.

Одним із трагічних наслідків Другої світової війни залишається примусове виселення комуністичними тоталітарними режимами Польщі і СРСР (УРСР) сотень тисяч етнічних українців з їхніх предковічних земель — Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини в Східну Україну. Виселення відбувалося впродовж 1944—1946 рр. на підставі Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення «Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» від 9 вересня 1944 року. Незважаючи на те, що цією Угодою передбачався принцип добровільності, насправді ж процес виселення українців з їх етнічних земель за численними свідченнями переселенців та науковими дослідженнями українських і польських учених, був позбавлений ознак декларованої згоди й відбувався із застосуванням примусових методів, супроводжувався політичними репресіями, антиукраїнською істерією, масовим терором проти корінного українського населення з боку польських шовіністичних банд, спаленням українських сіл, жорстоким вбивством тисячі безневинних мешканців.

Вчитель наголосила дітям про те, що не зважаючи на будь – які обставини в нашому житті ми повинні пам’ятати про своє історичне коріння, берегти спогади про рідних, на долю яких випали тяжкі поневіряння.