Народився 23 листопада 1971
року в с. Миколаївка, Кіровоградського
р-ну, в 1988 році закінчив
Українську середню школу (нині Миколаївський ЗЗСО І-ІІІ ступенів).
На війську службу призваний 21.11.1989р..
Друзі Романа Андрійовича згадують:
Того ранку рота отримала наказ зайняти блокпост поблизу міста Дзержинськ.
За даними розвідки, об’єкт залишили терористи. Бойові товариші згадують, що при
під’їзді до блокпоста ротний був дуже стурбований.
У минулому офіцер спецпризначення, він відчував засідку шкірою, однак…
Пропустивши першу БМП, в якій їхав заступник командира батальйону по роботі з
особовим складом підполковник Марат С., терористи відкрили шквальний вогонь по
другій, де знаходився майор Майстерюк. Вогонь не вщухав ні на мить. Ротний віддав
наказ зайняти кругову оборону, а сам, щоб врятувати відрізаних від основних сил
товаришів, вирвався вперед. Підбита бойова машина палала на дорозі, а екіпаж продовжував
оборонятися. Роман миттєво скерував дії механіка - водія, і «броня» відрізала своїм
корпусом екіпаж від наступаючих терористів. Однак підступна кулеметна черга
вдарила в плиту бронежилета та розвернула його, а інша прошила бік майора.
Це були останні хвилини життя офіцера, ще одного українського героя. Він загинув, але встиг врятувати бойових товаришів.
Це були останні хвилини життя офіцера, ще одного українського героя. Він загинув, але встиг врятувати бойових товаришів.
У тому бою сили були
не рівні. Однак злість за смерть ротного додала бійцям мужності, тож терористи
з великими втратами змушені були відійти. За кілька хвилин синьо - жовтий
прапор замайорів на флагштоку блокпоста. Наказ виконано!
За виявлені мужність
та героїзм майору Роману Майстерюку присвоєно чергове військове звання
«підполковник» - посмертно.
Нагороджений:
орденом Богдана Хмельницького ІІІ
ступеня «за особисту мужність …..»,
відзнакою Виконавчого комітету … «за заслуги ІІ ступеня».
